Прокрастинація - мистецтво відкладати на завтра

Перейти вниз

Прокрастинація - мистецтво відкладати на завтра

Сообщение автор Admin в Ср Ноя 25, 2015 8:49 am


А вступ напишу завтра
 Уявіть, як після важкого робочого дня ви приходите додому, їсте смачну вечерю, приймаєте гарячий розслаблюючий душ, сідаєте на м’який диван, а краще, лягаєте у рідне тепле ліжко. По телевізору показують улюблений серіал, а у «фейсбуці» та «в контакті» натовп друзів з нетерпінням чекає, коли ви відповісте на їхні повідомлення, прокоментуєте нові аватарки, поставите «лайки» під цікавими постами. У цьому вирі позитивних емоцій, доповнених відчуттями домашнього затишку, ви раптом згадуєте про маленький недописаний, але дуже важливий звіт. Зважуючи свої можливості, розумієте, що ця справа займе у вас не більше п’ятнадцяти хвилин, тому вирішуєте не руйнувати ідилію заслуженого відпочинку і зробити цю дрібничку вранці, як то кажуть на свіжу голову. Після чудового вечірнього відпочинку в домашній атмосфері ви із задоволенням поринаєте у міцний сон.
 Вранці будильник починає галасувати о 7:00, але ви вимикаєте його, даючи собі ще п’ять хвилинок. І не встигаючи зрозуміти, де завершилася реальність і почалися сновидіння, знову поринаєте у цей приємний світ. О 7:45 вам телефонує співробітник. Ще не відкривши очей, уже відчуваєте якусь тривогу. А глянувши на годинник, розумієте, що п’ять хвилинок давно минули. Похапцем умиваючись, снідаючи і одягаючись, ви біжите з дому до автобусної зупинки. Лише десяти секунд забракло, аби встигнути на свій автобус. Ще десять хвилин на зупинці, півгодини у маршрутці, п’ять хвилин, щоб дістатися робочого місця. Ви спізнилися на півгодини, але, на щастя, шеф ще не прийшов! Втішаючись, що цього разу пощастило, сідаєте за комп’ютер і відкриваєте поштову скриньку, щоб перевірити вхідні повідомлення. А через півгодини до вас підходить керівник і несподівано просить: «Роздрукуйте мені, будь ласка, вчорашній звіт». А ви раптово згадуєте, що флешка з формою звіту, для написання якого необхідно лише 15 хвилин, залишилася вдома.
Знайди прокрастинатора в собі
Чим могла б завершитися ця історія уявити не складно. Значно складніше зрозуміти, що стало причиною таких наслідків? Згадайте, як часто ви думаєте: «ще пів годинки посиджу в Інтернеті» і просиджуєте півтори; «пізніше приберу у себе на столі» і забуваєте; «завтра зателефоную клієнту» і клієнт сам телефонує вам післязавтра; «ще маю 3 дні до іспиту, тож встигну підготуватися» і втрачаєте стипендію через трійку в заліковці; «з наступного тижня почну вивчати ринок для створення бізнесу» і сам бізнес залишається тільки у ваших планах. Завтра, потім, через два дні, ввечері, вранці, ще є час. Все – завтра обов’язково зроблю! ЗАВТРА ТОЧНО!
І який результат? Кінцевий результат зазвичай такий: окрім того, що ви не встигаєте зробити оте «потім», на голову звалюється ще й «вчора, сьогодні і завтра». Найчастіше люди вважають, що беруть на себе надто багато обов’язків і тому не встигають дати раду безлічі справ. Якщо таке виправдання не діє, то легко знаходяться інші: так склалися обставини; запізнився автобус; ввечері вимкнули світло і я не міг готуватися до іспиту; начальство було не в настрої; викладач надто строгий; невдалий день для ведення переговорів; відсутнє необхідне офісне приладдя і безліч подібних. Насправді, жодне з цих та десятків інших виправдань не зможуть змінити ситуацію, оскільки у ваш мозок проник підступний ящур, знаний у психології як «прокрастинація».
  Слово «прокрастинація» (procrastination) походить з англійської мови і дослівно означає зволікання, відкладання, гаяння часу. В психологічній літературі прокрастинація означає схильність особи відкладати на потім неприємні чи небажані до виконання рішення та справи. Відповідно, людей, підвладних прокрастинації називають прокрастинаторами. За даними психологічних досліджень стійка прокрастинація проявляється у понад 90% населення планети. Частка “хронічних” прокрастинаторів становить близько 25%.
  Зазвичай психологічний портрет прокрастинаторів такий: це особи, схильні до відкладання виконання завдань, перекладання своєї відповідальності на інших, постійного виправдання своєї бездіяльності. Вони працюють хаотично, без плану або лише за умови невідкладності. «Творчі прокрастинатори» часто прикриваються відсутністю натхнення. Такі люди мають великі шанси втратити довіру свого оточення, оскільки соціум згодом може затаврувати їх як безвідповідальних.
Підступний ящур-ляльковод
Насправді, в кожній людині більшою чи меншою мірою проявляється прокрастинація. Головне, бореться вона з цим негативним проявом поведінки чи ні? Хоче вона постійно шукати виправдань чи жити так, щоб вони були їй непотрібні? Зрештою, хоче вона здійснювати свої мрії та досягати життєвих цілей чи їй достатньо просто мріяти у вільний час вдома на дивані?
Чим ми керуємося, коли даємо проявитися прокрастинатору в собі? Першопричиною не є лінивство чи відсутність певних вмінь та навичок (саме такі узагальнюючі виправдання найпопулярніші серед прокрастинаторів), а первісні інстинкти, яким ми дозволяємо проявлятися у невідповідні моменти. Прокрастинація – це своєрідний ящур юрського періоду, який дбає лише про те, щоб наситити шлунок та знайти безпечне місце для сну. Однак наш ящур значно сучасніший, ніж доісторичний, тому у словах «насиченість, безпека та відпочинок» ховається набагато більше понять.
Звісно, не потрібно одразу звинувачувати ящура у всіх гріхах, адже він може знадобитися у багатьох випадках. Ящур діє швидше, ніж мозок раціоналізовує, обдумує та знаходить рішення у складних ситуаціях, як наприклад, під час нападу злодія у темному провулку чи займання вогню у кімнаті. Активуючи «первісний мозок», ящур миттєво захищає людину, яка в момент небезпеки керується первісними інстинктами.
Та коли ящур починає виходити за межі наданих йому повноважень, в людини, як істоти соціальної, починають проявлятися ознаки прокрастинації. Наш ящур постійно шукає комфорту, тому пропонує відкласти виконання справ, які не приносять йому задоволення. Щоб зрозуміти різницю, змоделюємо ситуацію і прослідкуємо за поведінкою прокрастинатора (умовно позначимо його літерою «П») та людини, що приборкала в собі ящура («Л»).
  Низка вчених на чолі з психологом П. Стіллом встановили, що прокрастинація надзвичайно поширена серед студентів. За даними їхніх досліджень частка прокрастинаторів серед тих, хто здобуває вищу освіту становить в різних ВНЗ від 40 до 95%. Тобто зі 100 спудеїв від 40 до 95 осіб схильні до постійного відтерміновування виконання важливих справ. Розглянемо ще одну ситуацію.
Ситуація 1. «В понеділок у Ірини іспит з філософії. Для успішного складання потрібно підготувати відповіді на 100 запитань».
«П»: «Четвер: святкуємо день народження сусіда в гуртожитку. П’ятниця: нарешті вихідні, можна сходити в нічний клуб. Субота: на вулиці класна погода, дівчата йдуть в місто, треба приєднатися. Неділя: вже немає сил читати, краще хоч трохи виспатися. Понеділок: ух… ледь талон не отримала, але пощастило! Виправдання: суворий викладач; надто багато запитань; надто складний предмет; в гуртожитку неможливо вчитися; неможливо було списати».
«Л»: «Четвер: 25 відповідей підготувала, тож можна відпочити і відсвяткувати день народження сусіда. П’ятниця: 25 відповідей підготувала, тепер йдемо до клубу. Субота: класна погода буде ще ціле літо, сьогодні не погуляю, а підготую ще 25 відповідей. Неділя: підготувала 25 відповідей і повторила попередніх 75. Понеділок: успішно склала іспит, сесія завершилася, почалися канікули!».
 Проскрастинація характерна також для бізнес-середовища. Близько 90% офісних працівників страждають від її наслідків. Постійне запарювання чаю та кави, безцільне перебирання документів, гра в ігри онлайн, спілкування в Skypeта соцмережах, сортування офісного приладдя, стругання олівців і ще десяток дрібних справ, які просто є марнуванням часу і не дають жодного результату.
Ситуація 3. Понеділок. Менеджеру туристичної компанії Святославу потрібно якомога швидше скласти базу даних клієнтів певної категорії, використовуючи два довідники та кілька інформаційних порталів в Інтернеті.
«П»: Святослав приходить в офіс о 9:00, вмикає комп’ютер, заварює собі каву, ділиться враженнями від вихідних днів з колегами. О 10:00 починає перевіряти пошту. Ось друзі скинули смішне відео на три хвилини у Skype, а по лінках від цього відео Святослав знаходить ще п’ять цікавих роликів. Далі треба перевірити оновлення друзів у трьох соцмережах, де зареєстрований Святослав, прочитати цікаві статуси та статті, переглянути картинки, прослухати аудіозаписи і переглянути ще кілька коротких відеороликів. О 12:00 Святослав витягає з шухляди довідники та відкриває необхідні інформаційні портали. Він довго проглядає сайти, паралельно переходячи по цікавих лінках, а також вивчає зміст довідників. З 14:00 до 15:00 триває обід. Після обіду потрібно перевірити пошту та навести лад на робочому місці. О 16:00 Святослав створює таблицю для внесення необхідних даних. О 18:00 закінчується робочий день, але менеджер не засмучується, бо завтра він зможе завершити складання бази. А якщо завтра не встигне, то до кінця тижня ще є час Smile.
«Л»: Святослав приходить в офіс о 9:00. Привітавшись зі співробітниками вмикає комп’ютер, швидко робить каву та о 9:30 приступає до роботи. Перед цим він лише перевіряє чи немає у пошті якихось важливих повідомлень. Менеджер швидко вивчає інформаційні матеріали і паралельно вносить дані у таблицю. До обідньої перерви він створює базу даних.
  Ці типові приклади яскраво демонструють алгоритм дій ящура, який оволодів людиною і людини, яка оволоділа ящуром. У випадку прокрастинатора простежуємо відкладання виконання важливих справ; пошук найлегшого, але не найефективнішого шляху вирішення проблеми; постійні намагання виправдатися. У другій моделі поведінки чітко виражена раціоналізація дій: особа організовує свій час таким чином, щоб вчасно завершити виконання великих обсягів робіт; використовує час для корисних справ, а не для задоволення; виконує завдання при першій можливості і не шукає виправдань.
  До речі, британські психологи встановили, що рівень прокрастинації населення за останні 25   років зріс на понад 40%. Вчені передусім пов’язують це з науково-технічним прогресом, який створює дедалі комфортніші умови для існування людини. Внаслідок цього ми занадто покладаємося на техніку та розвинутий соціум, які начебто вирішуватимуть багато проблем замість нас, а самі стаємо жертвами прокрастинації.
 Причини прокрастинації
 В історичних джерелах не раз згадується про любителів відкладати на завтра. Серед українців в давнину також були прокрастинатори, яких характеризували прислів’я та приказки, наприклад: «Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні», – не втратили своєї актуальності і донині.
   Версії науковців щодо виникнення прокрастинації можна узагальнити у таких групах:
1) Стрес, який виникає внаслідок страху людини перед майбутнім. Вона боїться, що не зможе добре виконати важливої роботи, не виправдає сподівань, які покладають на неї інші, проявить свою некомпетентність та стане об’єктом глузувань. Внаслідок цього ящур подає у «старий мозок» сигнал захисту і людина виконує будь-яку іншу роботу, тільки не ту, яка теоретично може привести до перелічених вище наслідків.
2) Перфекціонізм. Надмірна концентрація на деталях, а не на основних цілях – це також прояв ящура. Він намагається з-поміж великої кількості справ обрати найлегші, тому спонукає до постійної роботи над дрібницями. У перфекціоністів виникає страх упустити деталі.
3) Самоцензура. Виникає у випадку, коли людина знає, що за неякісно виконану роботу її може чекати покарання. Ящур, захищаючи себе, починає уникати цієї роботи та шукає будь-яку іншу, за яку він не буде покараний. Часто батьки самі виховують у своїх дітях прокрастинаторів, систематично караючи їх за помилки. Такі діти виростають нерішучими та боязкими, тому ящур легко опановує їх.
4) Особистий спротив, який виникає через небажання виконувати неприйнятні для людини ролі, чужі програми, накази тощо. Людиною керує прихований страх стати пішаком у грі, піддатися впливу. Вона схильна йти на відкриті конфлікти із тими, хто намагається нав’язати свою думку чи переконати у чомусь (керівниками, друзями, родичами).
У всіх цих випадках людиною керують різні страхи. Вони активізують внутрішнього ящура, який формує модель поведінки прокрастинатора.
   Як приручити ящура?
Прокрастинація – це гойдалка, з одного боку якої сидить ящур з мішком цегли, а з іншого лежать цілі в наповненому повітрям поліетиленовому пакеті. Щоб цілі переважили, людині необхідно сісти біля них, а зробити це можна, скориставшись такими порадами:
1) Знайдіть прокрастинатора в собі. Важливо усвідомити, що ця проблема стосується саме вас! Так, тільки вас і більше нікого! Якщо ви кажете: це мій чоловік мене демотивує; винна моя дружина, яка постійно свариться і відбиває будь-яке бажання до роботи; прокрастинація це взагалі не про мене, я маю право на відпочинок тоді, коли Я хочу і жоден ящур не керує мною; партнер по бізнесу не дзвонить до мене вже три дні, а натомість знову три години бавитеся у комп’ютерні чи онлайн ігри, щовечора п’єте пиво з друзями, балакаєте кілька годин по телефону з подругами, то знайте, що ви просто шукаєте собі виправдання! ПРОКРАСТИНАЦІЯ — ЦЕ ТОЧНО ПРО ВАС! Усвідомлення того, що ящур взяв над вами гору – це вже половина успіху у його прирученні.
2) Зробіть це своєю звичкою. Почніть з маленьких обіцянок самому собі змінитися в тих речах, де керує ящур. Наприклад, пообіцяйте собі щодня вставати рівно о 7:00, регулярно харчуватися у визначені години, проводити час у соцмережах не довше однієї години на добу, перевіряти електронну пошту не більше двох разів на добу, присвячувати одну годину в день для написання дипломної роботи, грати онлайн ігри не довше години на добу. Так ви почнете тренувати себе і коли ящур пропонуватиме вам відкласти роботу і зачекати на натхнення, ви зможете йому відповісти: «Ні, ящуре, я дав обіцянку, тому відпочинемо іншим разом». Використайте його зброю проти нього самого і ви приручите ящура. Відкладіть на потім те, що ящур нашіптує вам і він зневіриться у ваших прокрастинаторських здібностях та стане покірним. Почніть з обіцянки, яку ви можете виконати тут і зараз, щоб «розігнатися».
3) Відчуйте вплив на свій час та своє майбутнє. Радійте своїм здобуткам і гордіться ними, ви отримали їх своєю працею! Проводьте для себе аналогії між тим, що ви зробили за той час, поки могли б перебуватипід впливом ящура. Радійте навіть найменшим здобуткам: поки всі годину просиділи «в контакті», я вже написав сторінку книжки; поки інші марнують час на зовсім не найкращій дискотеці, я склала чудове резюме з яким мені буде значно легше працевлаштуватися; поки брат їсть чіпси перед телевізором, я собі приготував смачнючий салат, який до того ж дуже корисний для здоров’я!
4) Почніть боятися втратити свої цілі. Перетворіть страх, що породжує прокрастинацію в такий, що буде відштовхувати від неї. Цінуйте свої цілі і той шлях, який ви до них уже пройшли. Спробуйте змоделювати ситуацію втрати своїх здобутків: якщо я не допишу своєї книжки, то ніхто й ніколи про неї не дізнається; якщо я не напишу цей звіт, то втрачу одну з найкращих і найприбутковіших посад в нашому місті; якщо я не підготуюся до цього іспиту, то втрачу стипендію і півроку не зможу жити повноцінним студентським життям. Також можна використати демотивацію як активізуючий інструмент. Підшукайте реальні приклади з життя, які б вас зачіпали: поки я сидів в Інтернеті читаючи новини та граючи онлайн ігри, мій сусід вислав резюме на адреси п’ятдесяти компаній, після чого йому зателефонували з престижної компанії та запропонували високооплачувану посаду; поки я щодня гуляла з друзями, моя однокласниця зі своїм танцювальним колективом відвідала Італію, Німеччину та Чехію.
5) Приділіть увагу тайм-менеджменту. Організуйте свій час правильно. Для цього вам необхідно розуміти якими можуть бути цілі і те, в якій послідовності прямувати до їх досягнення.
важливі і нетермінові: написання книжки чи дисертації, створення архітектурного проекту, поетапне кар’єрне зростання, успішне завершення університету, побудова щасливої сім’ї, відкриття власної справи. Саме такі цілі любить ящур, бо тут є можливість постійно відкладати на пізніше. Постійно керуючись переконанням «ще є час» отримуємо плачевні результати. Дописувати дисертацію чи книгу виявляється без сенсу, адже вони втратили свою актуальність; клієнт відмовився від проекту через постійні затримки; вас понизили у посаді або ж не планують підвищувати; ви завершили університет без набуття необхідних знань та навичок для подальшого працевлаштування; вас переслідують постійні сімейні конфлікти і відчуття, що ви неправильно обрали життєвий шлях; ви втратили бізнес-партнерів для успішного старту власної справи.
Щоб важливі і нетермінові цілі вас не розчаровували, плануйте їх особливо ретельно. Розбивайте такі цілі на чітко окреслені в часі етапи та виробіть в собі звичку систематично їх виконувати. Наприклад, пишіть по одній сторінці книжки або дисертації щодня! Розділіть виконання проекту на чітко окреслені етапи та систематично виконуйте кожен з них! Щовечора аналізуйте робочий день та плануйте кроки, які потрібно зробити завтра, щоб наблизитися до бажаного підвищення! Щодня виділяйте мінімум дві години часу на навчання, щоб здобути необхідні знання та надалі успішно здавати кожну сесію! Кожного вечора задавайте собі запитання: «Що я можу зробити для того, щоб моя сім’я стала щасливою», – і одразу ж приступайте до виконання того, що почули у відповіді.
важливі і термінові: аварійні ситуації, загроза життю, хвороба. Зазвичай за виконання таких цілей відповідає ящур, оскільки виникає первісна потреба захищатися.
неважливі і термінові: святкування дня народження тітки, прибирання в кімнаті, поїздка на лижі, відвідини прем’єрного показу фільму. Виконуйте такі цілі лише тоді, коли не маєте в списку на сьогоднішній день якоїсь, що належить до одного з двох попередніх типів.
неважливі і нетермінові: щоденні справи, які роблять мінімальний вклад у якість вашого життя: випити з друзями пиво, пошопінгувати з подругами, пограти онлайн гру, переглянути фотографії друзів в соцмережах, прочитати новини на інформаційних порталах, переглянути фільм в Інтернеті. Ви повинні бути готовими в будь-яку мить пожертвувати кожною з таких цілей задля попередніх трьох типів.
6) Відпочивайте якісно. Відпочинок та розваги є значно приємнішими, коли усвідомлюєш, що вони справді заслужені. «Пригощайте» себе відпочинком щоразу після досягнення важливої цілі. Це допоможе виробити умовний рефлекс своєрідного очікування на подяку за ваші здобутки. З кожним разом досягати цілей стане легше, а їхня цінність зростатиме.
Якщо ви займаєтеся справами, що не приносять жодного задоволення і стимулюють прокрастинацію, то перегляньте їх. Можливо вони не мають жодного стосунку до ваших справжніх цілей?



Admin
Admin

Сообщения : 32
Дата регистрации : 2014-04-22

Посмотреть профиль http://addforum.ukrainianforum.net

Вернуться к началу Перейти вниз

Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения